Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google

Сергей, 46 - 24 ноября 2015 16:13

Все
А жiнка буває на осiнь так схожа:
То тиха й привiтна, а то й непогожа.
То скропить сльозою, то сонцем засвiтить.
То прагне зими, то вертається в лiто.
А жiнка, як осiнь, плодами багата
На нiжнiсть, добро, материнство i святiсть.
Як вересень тихий, зiгрiє душею,
Не страшно морозу чекати iз нею.
А жiнка буває тривожна, як осiнь.
То дихає вiтром, то ласки попросить,
То болю завдасть, а то вигоiть рани,
Листочком у свiт полетить за коханим.
А осiнь в природi - це завжди, як диво,
Так само i жiнка: буває вродлива.
Буває примхлива, буває зрадлива...
Нехай тiльки кожна з них буде щаслива.
Промiнь сонця запалить ранкову росу, -
I заграє вона, забринить веселково.
Скiльки мовлено вже про одвiчну красу,
Тiльки я про жiночу скажу своє слово.
Нiжний погляд i довга русява коса
Та смаглявого личка привабна родзинка...
I, хоч кажуть, що свiт порятує краса.
Та врятує його тiльки жiнка.
Добавить комментарий Комментарии: 0
Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.