Елена, 46 - 21 января 2012 13:07

Цієї ночі янгол мені наснився.
З самих небес до мене він прийшов.
Так світло й легко він спустився,
В його очах побачила любов.

Він прилетів, щоб зрадити розлуці
Й приніс мені частинки затишку, тепла.
Надію й віру оселив у серці,
І ще у торбі мав добра.

Сказав, щоб мріяла й надалі,
Життя готує не один сюрприз.
Навіть не знаю, де ті далі,
Куди закине поїзд і життя каприз.

Він витирав гарячі сльози,
І душу змучену зцілив,
Пообіцяв повідганяти грози,
Але нагнати щастя хвиль.

Він говорив, - я посміхалась,
Він ж витвір неба неземний.
Не вірила я, що дочекалась
Такого гостя в час нічний.

Ми довго, довго розмовляли
Про часу плин і про весну,
Про зорі, місяць, казки, квіти,
Про нашу молодість і про красу.

А потім час настав прощатись,
Він обійняв мене крилом.
Цієї ж миті я боялась,
Я не хотіла знов в полон.

Він подивився мені в очі
І знов побачив страх і біль,
Й пообіцяв, що відтепер щоночі
Він буде охоронцем моїх снів.

Рукою він торкнув щоки моєї,
Промовив тихо: «Засинай».
Наспівував небесні колискові
Про світло, радість, і про рай.

Тепер я знаю, він завжди зі мною,
Йде поруч й береже мій сон.
В важкі хвилини бере він руку мою,
В щасливі миті обійма крилом.

• 
• 
•